Молода й перспективна Уляна Барабаш вже давно наробила галасу на модних подіумах міста. Незважаючи на молодий вік, модельєрці вже вдалось і на місцевих тижнях моди «засвітитись», і свого клієнта найти, і навіть власну майстерню відкрити, де ми її і знайшли. А чого ж чекати від дизайнерки цієї модної весни розповіла вона сама.
Лише на Lviv Fashion Week ви вже представили 4 колекції, і кожного разу вони суттєво відрізнялись одна від одної. Де черпаєте натхнення?
- Я люблю експериментувати, беру участь в показах лише для того, аби спробувати чогось нового і навчитись. Іноді надихають клієнти. Так було з колекцією, присвяченою Леопольду фон Захеру Мазоху, коли клієнтка була директором однойменного кафе. Буває, тема сама по собі вимальовується, і я особливо не задумаюсь як її назвати та що до цього спонукало.
Чи варто чекати чогось нового від Уляни Барабаш на майбутньому травневому тижні моди у Львові ?
- Так. Саме зараз працюю над завершенням нової колекції. Вона створена під впливом молодої пари, що в стилі XVIII століття замовляла в мене костюми. Власне це мене надихнуло на створення сучасної колекції на тогочасний манер. Але робота ще незакінчена, тому важко передбачити кінцевий результат.
В минулому у вас був досвід роботи моделі. Які тепер відчуття, коли стоїш поза лаштунками подіуму?
- Пропрацювавши моделлю більше 10 років, навіть під час свого першого показу я дуже знервувалась. І вийти на подіум для мене було незвично і хвилююче. Проте, це багато в чому мені допомогло. Тепер я вимогливіше ставлюсь до моделей. Зрозуміла наскільки важливо, не лише гарно і якісно пошити, а й достойно подати.
Чи не думали поєднувати роботу моделі та дизайнера?
-Я намагаюсь це комбінувати. Образи, які я придумаю самотужки, мені дуже легко втілити в фотографії. Модель не завжди відчуває настрій, не завжди може передати те, що хоче показати дизайнер. Я вважаю це своєю фішкою і не бачу в цьому нічого поганого.
Як на вашу думку, чи залишиться тенденція надзвичайно струнких моделей, чи стандарти стануть менш суровими?
- Модель повинна бути худою. Під час показу очі повинні відпочивати, струнки пропорції легше сприймаються. Згодом пошити одяг можна на будь-які форми, але продемонструвати його потрібно як найкраще, тому я дотримуюсь стандартів. Звичайно, розмір 90-60-90 не головне... Повинні бути правильні пропорції тіла: короткий тулуб і довгі ноги, а не навпаки, як це часто трапляється в наших моделей. Ніби ріст є, а одягнути таку дівчинку вже проблематичніше.
Ви, як модельєр, носите одяг власного виробництва?
- Намагаюся, аби він був власного виробництва, але не завжди вистарчає на себе часу. Сама я надаю перевагу підборам і джинсам, як на мене це вже настільки «в'їлось» в моду, що без цього аж ніяк.
Який елемент одягу в жіночому гардеробі найважливіший?
- Оскільки, я просто обожнюю верхній одяг – це повинна бути якась його деталь. Щось цікаве, неординарне, щось таке, щоб і в театр піти, і сміття винести. Можливо накидка, жилетка, але щось таке, що кардинально доповнить образ і виділить із сірої маси.
Мало хто з львівських дизайнерів створює одяг для чоловіків. Чому?
- Ми працюємо над цим, але звичайно, не в таких масштабах. Тим паче, не факт, що така колекція буде рентабельною. Серед молоді, хто б хотів носити авторський одяг, ще не можуть собі цього дозволити, а старше покоління до такого не звикло. Пошити звичайний піджак – не проблема і це не заняття справжнього дизайнера, а створити щось концептуальне і знайти клієнта – інша справа. Хоча зараз я планую розпочати таку роботу.
Хто зараз диктує моду ?
- На закордонних тижнях моди сьогодні все більше пропагують мінімалізм, при чому настільки радикальний, що навіть мені важко його сприймати. Але з іншого боку street-style людей суттєво відрізняється, роблячи акцент на яскраві кольори та оригінальність. Відповідно в Україні це все ще якось перегукується, модельєри відчувають що буде модно в наступному сезоні і беруть це за основу.
Що вважаєте своїм найбільшим досягненням? І чого прагнете у майбутньому?
- Досягненням вважаю те, що намагаюсь удосконалити і усучаснити систему конструювання одягу. Мрію колись видати книгу про сучасні форми, експериментальні моделювання та моделювання з паперовим скотчем. Це власне моя особиста розробка. Щодо планів на майбутнє, хочу вийти на європейський рівень, планую взяти участь в конкурсі «Золота нитка» і в польському тижні моди. Хоча не впевнена, що мою творчість там сприймуть належним чином. Польська мода дуже проста і дуже спрощена, як й у самій Європі.
Який клієнт є для вас найкращим?
- Той, який дає мені волю. Клієнт повинен розуміти, що прийшов купити мою ідею, а не продати свою. Тільки тоді можна створити щось по-справжньому оригінальне і цікаве.
Ярина Михайлишин
Спеціально для style.lviv.ua









